//
ви читаєте...
Менеджмент і маркетинг, Політологія

Шахрайство (фільм)


Фільм “Шахрайство” (Wag the Dog, Хвіст крутить собакою). Фільм про маніпулювання свідомістю. Свідомістю як однієї людини, так і свідомістю громадян цілої країни (країн). Після перегляду фільму багато моментів сучасних політичних кампаній стають «прозорими». Фільм демонструється як навчальний для майбутніх політиків, рекламщиків і фахівців з PR у провідних школах світу.

По книзі “Американський герой” Леррі Байнхарта.

********

«Чому собака крутить хвостом? Тому що собака розумніше хвоста. Якби хвіст був розумніше, він би крутив собакою». Це епіграф і основна ідея картини Баррі Левінсона, знятої за продюсерської і акторської участі Роберта де Ніро.

За одинадцять днів до виборів маленька дівчинка-скаут привселюдно обвинувачує президента США в сексуальних домаганнях. Щоб зберегти президентський рейтинг і відвернути пресу від пікантної теми, до справи приступає антикризовий менеджер Конрад Брін (Роберт де Ніро). Разом із продюсером Стенлі Мотсом (Дастін Хоффман) вони знімають малобюджетний політичний бойовик: інсценують війну з Албанією. По всім новинним каналам транслюються криваві кадри липової хроніки. Зі знанням справи в чотири руки професіонали змішують карти: і от вже усі без винятку ЗМІ в один голос починають обговорювати зв’язок неіснуючих фактів, а маленька витівка президента іде з фокусу суспільної уваги.

Передвиборні «атаки» з репортажами з віртуальної Албанії зроблені за принципом пілотних серій: конфлікт, бойові дії, розв’язка, патріотична пісня. Президент лікує в Китаї ГРЗ (запланове сценарієм), а мільйони американців, затаївши подих, дивляться пілотну війну по декілька раз у день і чекають врегулювання албанського конфлікту. Конфлікту, що обов’язково вирішить їх президент (по сценарію, знову ж, Стенлі Мотса). А коли по власному рішенню продюсера війна закінчиться, люди будуть ридати від розчулення у своїх блакитних екранів і жодна собака не зможе вильнути хвостом при імені Стенлі Мотс!

І люди ридали. Вони вірили в шоу-бізнес і не знали, що забутого в албанському тилу американського героя – бравого сержанта Шумана (Вуді Харельсон) – ніхто ніколи не називав «старий добрий башмак». Бідолаху олігофрена взагалі ніяк не називали. Ув’язнений Шуман був психічно нестікий і досить небезпечний, тому все, що йому приписувалось за героїзм (він зґвалтував черницю) – це наручники, регулярний прийом психотропних пігулок і квасолевий суп по четвергах.

Щоб зняти фільм «Хвіст крутить собакою», Баррі Левінсон і Роберт де Ніро витратили всього 30 днів і 15 млн. доларів, незважаючи на дорогих кінозірок і музику Марка Нопфлера. Бажаючих ознайомитися з оригінальним текстом роману Ларрі Байнхарта «Американський герой» не найшлося. Режисер переказав сюжет книги авторові сценарію, що відразу прийнявся за його переробку. І так активно, що самому письменнику довелося закликати до справедливості перед спеціальною комісією, щоб його ім’я значилося в титрах.

На питання про короткі терміни зйомок Левінсон відповів, що в нього просто не було часу: «Почавши, ми вже не могли зупинитися. Та й чи варто робити повільно, коли виходить швидко?»

Фільм, як виявилося трохи пізніше, заснований на реальних подіях. На реальних подіях майбутнього. Картина тільки встигла вийти в прокат, а в Білому домі вже був зготований його добротний римейк із реальними персонажами. У ролі дівчинки-скаута – Моніка Левінски. На роль Албанії – цілий кастинг: Судан, Афганістан, Ірак і, нарешті, Югославія. Актори і режисер були шоковані. Хоффман насторожено відповідав цікавим репортерам: «Не був. Не читав. Не бачив». Левінсон: «Це була гостра сатира, а не провокація. Створюється відчуття, що потрапив на другу екранізацію. Я не знаю, як прокоментувати цей моторошний збіг». Шкода тільки, що Білл Клінтон не використав досвід телевійни з дотепного фільму. Дійсні президенти не жартують — вони обрізають хвости.

(Джерело: http://sqd.ru/movies/comedy/wag_the_dog)

Вікіцитатник (цитати російською, оскільки я не зустрічав цей фільм дубльований українською)

* — Не может быть войны без врага.
— Может, но это будет очень скучная война.

* — Мы помним только слоганы, тогда как эти е***е войны уже позабыли. А знаете, почему? Война – это шоу-бизнес. Именно поэтому я здесь. Обнаженная девушка, которую накрывает напалмом… Пятеро пехотинцев поднимающих флаг над горой Сурибати… V как знак победы… Запоминается только картинка. Спустя 50 лет о самой войне забудут. Война в заливе? Бомба с лазерным управлением, падающая в дымоход. 2500 вылетов в день, 100 дней и всего лишь одна видеосъемка одной бомбы. Американский народ купил эту войну.

* — Хороший план сегодня лучше, чем совершенный план завтра.

* — А ты ходишь на выборы?
— Нет. У меня клаустрофобия — боюсь я этих кабинок.

* — Работа продюсера сродни сантехнику: работаешь исправно — никто не замечает, но случись что — и все в дерьме.

* — А что будет, когда они узнают?
— Они? Кто — народ? Они не узнают…
— Но когда-нибудь они узнают!
— Кто убил Кеннеди?

* — Почему Албания?
— А почему бы и нет?
— Что плохого они нам сделали?
— А что хорошего они сделали для нас? Вот что ты знаешь о них?
— Ничего.
— Видишь? Они держатся особняком. Такие себе изворотливые и совсем не заслуживающие доверия.

Advertisements

Обговорення

Коментарів ще немає.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Лабораторія громадських медіа #cmlrivne

Error: Twitter did not respond. Please wait a few minutes and refresh this page.

%d блогерам подобається це: